Близько 25 тис. польських офіцерів залишили в ув’язненні та утримувалися в декількох таборах, зокрема у м. Старобєльськ Ворошиловградської (Луганської) області. У квітні-травні 1940 р. польські військовополонені офіцери були розстріляні у харківській внутрішній тюрмі НКВС та захоронені у 6 кварталі Лісопарку. Радянське керівництво замовчувало цей військовий злочин до періоду Перебудови. Ця трагедія є частиною більш масштабних розстрілів польських офіцерів, найвідомішим місцем страт є Катинь (Смоленська область, Росія).
Меморіальний комплекс у харківському Лісопарку споруджений за спільної ініціативи Польщі та України. 17 червня 1998 р. президент України Леонід Кучма та президент Польщі Олександр Квасневський поклали на місті майбутнього меморіального комплексу наріжний камінь, який був освячений Папою Римським Йоаном Павлом ІІ.
Меморіал був збудований протягом 1999–2000 років за проектом Здзіслава Підека, Анджея Солиги, Віслава та Яцека Синакевичів. Місце встановлення меморіалу – шостий квартал харківського Лісопарку – трагічне місце для українського та польського народів.