Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., в Україні, як зазначає український історик Андрій Портнов, відбувається відродження пам’яті про УПА, переважно в локальному вимірі, в Галичині та на Волині, де з’являються перші пам’ятники бійцям Української повстанської армії. В українському історичному та громадському дискурсі точилися, періодично активізуючись, дискусії щодо місця УПА у подіях 1940-1950-х рр., часто з діаметральними оцінками.
У 1992 р. пам’ятний знак УПА був встановлений у Харкові, що було скоріше винятком для Східних регіонів України.
Як зазначає історик Юрій Радченко, у 1992 р. місцева влада в особі Євгена Кушнарьова, сприяла відкриттю пам’ятного знаку. Це відбулося за ініціативи Харківської крайової організації Народного Руху України, яку підтримала Харківська міська рада. Відкриття відбулось 14 жовтня 1992 р. у день 50-річчя УПА. Автором проекту знаку став Юрій Шкодовський.
Пам’ятник присвячений структурі, яка фактично не воювала на Сході Україні. У відкритті пам’ятника у 1992 р. брав участь священик УАПЦ Микола Соколовський, активний учасник ОУН Мельниківської фракції. Водночас, УПА найчастіше асоціюють з іншою фракцією ОУН – Бандерівcькою.